Алкогольний делірій і психоз: як розпізнати і лікувати небезпечне відхилення?

Алкоголізм – хронічне захворювання, клінічна картина якого має тенденцію змінюватися. Так, в останні десятиліття фахівці відзначають збільшення інтенсивності прояви психотичних порушень і зниження соматичних розладів.

Якщо раніше патологія ускладнювалася переважно алкогольним печінковим цирозом, запаленням підшлункової залози або різними формами ураження серця, то в даний час стали превалювати небезпечні психічні розлади. Основним їх проявом є металкогольний або алкогольний психоз.

Поняття алкогольного психозу, фактори ризику

Під алкогольним психозом мається на увазі розвиток змін психічного характеру, які викликані тривалим вживанням спиртних напоїв. Головною причиною його виникнення є нейротоксическое дію етанолу і його метаболітів на мозкові клітини.

Виділяють 3 типи алкоголізму, що провокують розвиток психозів:

Класифікація алкогольних психозів

За тривалістю алкогольний психоз ділять на 2 типу:

1. Гострий. Виявляється у вигляді «білої гарячки» і алкогольного галлюцинозу.
2. Хронічний. Характеризується виникненням алкогольного Параноїд, псевдопараліч, хронічної форми галлюцинозу і іншими проявами.

Тривале вживання алкоголю, особливо в великих дозах, призводить до серйозних відхилень в роботі мозку. Залежно від глибини ураження органу і ступеня розлади його діяльності психоз може проявлятися:

• алкогольним делірієм, відомим під назвою «біла гарячка»;
• хронічною або гострою формою галлюцинозу;
• маренням;
• станами патологічного сп’яніння;
• енцефалопатією алкогольного генезу.

У деяких наукових роботах можна зустріти поняття алкогольних нападів епілепсії, асоційованих з хронічним алкоголізмом.

Поняття делірію, його симптоми і терапевтичні підходи

Алкогольним делірієм називається психотичний розлад, що розвивається через 1-3 дні після раптового припинення вживання спиртного. Він виникає на піку похмільного синдрому і становить 81% всіх випадків алкогольні психози. Таке відхилення супроводжується:

• вираженим тремтінням рук;
• посиленим потовиділенням;
• збільшенням частоти серцевих скорочень;
• підвищенням температури тіла до піретічних значень (вище +39°С).

Це загальна симптоматика делірію, від якої страждає більшість пацієнтів. Такий стан зберігається протягом 7 діб, після чого настає фаза тривалого і глибокого сну.

Як розпізнати початок «білої гарячки»: перші симптоми

Клінічна картина алкогольного делірію починається з розвитку похмільного синдрому. У цей період у алкозалежної пацієнта відзначається поява:

• нападів нудоти і блювоти;
• сильної спраги;
• почастішання серцебиття і пульсу;
• артеріальною гіпертензією;
• тремору кінцівок;
• цефалгії (головного болю).

Потім синдром похмілля переходить в повноцінний психоз з супутніми йому симптомами:

• тривогою;
• безсонням;
• жахливими нічними сновидіннями, що переходять в зорові галюцинації (хворий починає бачити «чортів» та інших страшних істот, які його переслідують і викликають паніку, жах).

Потім до вигаданих видінь приєднуються тактильні галюцинації. Пацієнт починає відчувати неіснуючі сторонні дотики. Клінічна картина доповнюється галюцинаціями слухового типу: алкозалежна людина чує різні звуки, голоси, шум, яких насправді немає. Рідше можливі нюхові ілюзії: пацієнт починає відчувати запахи, які виходять від вигаданих «героїв».

Перша допомога хворому з делірієм

При розвитку алкогольного делірію у питущої людини необхідно відразу ж зателефонувати в «швидку допомогу». Якщо ж це не перший епізод, то краще звернутися до лікаря-нарколога за подальшими інструкціями. Екстрена допомога може знадобитися алкозалежному в тому випадку, коли у нього розвивається тяжка інтоксикація або «біла гарячка» протікає безконтрольно, а у оточуючих немає можливості заспокоїти хворого і допомогти йому.

Заходи першої допомоги і правила поведінки оточуючих при делірії у особи з алкогольною залежністю включають в себе:

• усунення з поля зору людини всі небезпечні предмети: гострі, колючі, ріжучі вироби, скляні пляшечки з ліками, побутову хімію;
• помістити пацієнта в закрите приміщення, де він не зможе відкрити ні вікна, ні двері;
• усунути будь-які подразники;
• триматися на безпечній відстані від буйного хворого, але не випускати його з поля зору;
• спілкуватися з пацієнтом по мінімуму, дотримуючись спокійної і дружньої, але при цьому впевненої поведінки.

Після приїзду фахівців пацієнти з «білою гарячкою» найчастіше госпіталізуються в стаціонар. Під час цього процесу необхідно повідомити медикам про факт зловживання пацієнтом алкоголем. Важливо також вказати приблизну або точну тривалість запоїв та періоду абстинентного синдрому.

Принципи лікування делірію

Для усунення симптомів «білої гарячки» проводиться детоксикація організму, що дозволяє очистити кров від токсинів і метаболітів етанолу. Паралельно призначаються препарати групи нейролептиків.

Самостійна терапія delirium tremens категорично заборонена! Посилення психічного стану пацієнта може стати причиною неадекватних дій з його боку, які домочадці запобігти не зможуть. У підсумку він може спробувати накласти на себе руки або померти від зупинки серця через страх, викликаний страшними видіннями.

Родичам пацієнта лікарі рекомендують не доводити ситуацію до крайності. Якщо людина з залежністю різко перестає пити, потрібно відразу телефонувати її лікарю. Також не варто очікувати, поки хворий сам вийде із запою. Допомога фахівця необхідна в будь-якому випадку, адже невідомо, до чого в наступний момент може привести тривале зловживання спиртними напоями.