Наркологія

Візуальні симптоми наркозалежності не є достатніми та інформативними діагностичними ознаками. Тому залежна людина повинна пройти лабораторні та інструментальні дослідження:

• аналіз крові, сечі, а при необхідності й інші біологічні рідини;
• УЗД внутрішніх органів та ін.

Вузькі фахівці призначають власні дослідження. У сучасному наркологічному центрі є всі можливості, не залишаючи стаціонар, пройти:

• рентгенографію;
• доплерографію;
• ЕЕГ;
• ЕКГ.

Комплексна діагностика необхідна для точного встановлення виду наркотику, особливо якщо хворий прибув до стаціонару в стані абстиненції або передозування. Часто наркозалежність має поєднаний характер — хворий вживає не один вид наркотичних речовин, а кілька.

Крім того, пацієнти схильні приховувати інформацію про тривалість адикції, дози, наявності соматичних захворювань. Всю цю інформацію, необхідну для розробки грамотної лікувальної програми, можна отримати тільки в результаті поглибленого обстеження.

Наступний етап терапії — очищення організму наркозалежного від метаболітів психоактивних речовин, ендотоксинів і усунення фізичної залежності. Даний етап проводиться на тлі різкої відміни наркотика, що викликає стан абстинентного синдрому або ломки. Тому крім детоксикації хворому проводять курс симптоматичної та підтримуючої терапії.

Залежно від стану пацієнта може застосовуватися курс інтенсивної детоксикації, який проводиться тільки в умовах стаціонару, при наявності фахівців-реаніматологів та відповідного обладнання. На даному етапі використовуються прогресивні методи очищення крові та лімфи від метаболітів і методи фізіотерапії, які поліпшують показники крові:

• мембранний плазмаферез;
• гемосорбція;
• ксенонотерапія (застосування інертного газу);
• ВЛОК — внутрішньовенне лазерне опромінення крові;
• УФО-крові;
• киснева терапія.

Так, наприклад, інноваційний метод ксенонотерапіі допомагає не тільки швидко відновити організм пацієнта, а й активізувати мозковий кровообіг, поліпшити когнітивні здібності, полегшити взаєморозуміння з психологом.

Застосування сучасних апаратних методів детоксикації дозволяє:

• швидше та повніше купірувати симптоми абстиненції;
• знизити дозування застосовуваних медикаментів;
• усунути не тільки фізичні, але і психічні порушення;
• скоротити етап детоксикації та швидше перейти до реабілітації.

Під час синдрому відміни у пацієнтів часто відзначається порушення сну. Для швидкого усунення безсоння, полегшення засипання і глибокого спокійного сну застосовують електросон. Завдяки застосуванню сучасних методик і комплексному впливу процедура детоксикації відбувається комфортніше та набагато швидше, ніж раніше. Після купірування синдрому відміни та очищення організму починається наступний етап.

Наркотики руйнують психіку та системи організму. Для того щоб продовжити лікування, необхідно провести підтримуючу терапію, програму якої розробляють вузькі фахівці. Наркоманія супроводжується психічними та поведінковими розладами. Тому психіатр після оцінки стану психічного здоров’я хворого призначає медикаментозну терапію та оцінює, наскільки усвідомлено пацієнт прагне до отримання результату. Психотерапевтичне лікування відбувається на всіх етапах — від надходження хворого в стаціонар і після його виписки.

Усунення фізичної залежності — це тільки частину успішного лікування аддикціїї. Після того, як пацієнт стає фізично стабільним, починається стадія усунення психологічної залежності. Це найбільш важкий та довгий етап. З пацієнтом працюють психологи та психотерапевти. Проводяться індивідуальні та групові заняття, під час яких використовують сучасні методики терапії:

• гештальт;
• арт;
• поведінкова;
• інформаційно-мотиваційна;
• особистісно-орієнтована та ін.

Психокорекція включає в себе наступні етапи:

• попередній;
• ознайомлювальний;
• рефлексивний;
• проблемно-прогностичний;
• дієво-перетворюючий;
• контрольно-оцінюючий.

На перших 3-х етапах відбувається закріплення мотивації відмови від вживання наркотиків, виявлення та закріплення здібностей до самопізнання та усвідомлення. В ході четвертого та п’ятого етапу відбувається пошук і корекція здібностей до самоконтролю. Шостий етап передбачає психокорекцію здібностей до самоорганізації.

Цей етап проводиться згідно побажать пацієнта або якщо спеціаліст відмічає недостатню стійкість наркозалежної людини та можливість зриву. Блокатори працюють тільки після проведеної детоксикації та не є основним методом лікування наркозалежності. Препарати-імпланти використовуються на стадії реабілітації під пильним лікарським контролем.

Блокування опіатних рецепторів проводиться за допомогою медикаментозних засобів, прийнятих перорально (у вигляді таблеток) або системно («підшивка»). Хворий втрачає здатність відчувати задоволення від введення психотропних речовин, а поява неприємних симптомів ломки знижує бажання їх вживати.

Наркоблокада — дієвий засіб від рецидиву тільки за умови наявності у пацієнта усвідомленого прагнення до нормального життя без штучних допінгів.

Після виписки зі стаціонару наркозалежний не залишається без допомоги фахівців, йому пропонується терапевтичний супровід. Колишньому наркоману призначають підтримуючу терапію для:

• підняття імунітету;
• поліпшення настрою, сну;
• стабілізації психоемоційного стану;
• купірування бажання вжити наркотики.

Через 2 тижні після виписки колишній пацієнт повинен прийти на безкоштовну консультацію до лікаря-нарколога.