Вченими з університету Лінчепінга, одного з найбільших вищих навчальних закладів Швеції, було проведено дослідження, результати якого вразили самих біологів. Вони виявили в головному мозку невелику групу нервових клітин, що визначають людську поведінку.

Виявляється, саме від їх діяльності залежить, чи буде людина продовжувати вживати спиртні напої або зможе самостійно відмовитися від випивки. Дослідники стверджують: вони не припускали, що така незначна кількість нейронів здатна змінити підхід до лікування алкоголізму і допомогти залежним людям впоратися зі страшною хворобою.

Наукове обгрунтування причин алкоголізму

Проблема алкогольної залежності полягає в тому, що п'яниця не може відмовитися від вживання спиртного. Бажання випити настільки сильне, що він зробить все можливе, щоб знову «прикластися» до пляшки. При цьому його не стримує ні сім'я, ні робота, ні осуд громадськості. Його не лякає навіть здоров'я, що похитнулося.

Під час наукового експерименту біологи з університету досліджували групу нейронів в миндалевидном тілі головного мозку. Від цієї ділянки мозку залежать емоційні реакції і пов'язана з ними поведінка. Вчені звернули увагу, що при виникненні у алкоголіка найсильнішого бажання вживати спиртні напої змінюється активність нервових клітин мигдалеподібного тіла.

Експерименти на щурах: несподівані результати дослідів

Кілька років тому дослідники прийшли до висновку: хворобливий потяг до алкоголю безпосередньо залежить від гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК). Це найважливіший гальмівний нейромедіатор нервової системи, з яким пов'язано багато процесів, що відбуваються в головному мозку. Вчені з'ясовували, що схильність людини до алкогольної залежності обумовлена ​​активністю виведення ГАМК.

При проведенні експерименту контролювалися зміни активності мигдалеподібного тіла у щурів, які вживали етиловий спирт. Тваринки поміщалися в клітки, де знаходилися напувалки зі спиртом і чистою водою.

На початкових етапах дослідження вживання обох рідин щурами не обмежувалася. Однак потім тварина, випивша алкоголь, отримувала розряд струму. Через хворобливі відчуття більшість щурів відмовлялося від вживання спирту. Проте деякі особини, незважаючи на біль, знову прагнули до поїлки з алкоголем. Така поведінка була пов'язана з активністю нервових клітин мигдалеподібного тіла.

З'ясувавши зв'язок поведінки ссавців з ГАМК, вчені поставили перед собою завдання перевірити, що станеться при придушенні активності нейронів мигдалеподібного тіла. В результаті вони встановили наступне:

  • щури знову знайшли можливість контролювати свої поведінкові реакції;

  • бажання вживати спиртне знижується і стає неактуальним.

Використовуючи отриману інформацію, біологи, хіміки і фармацевти планують розробити формули ліків, які будуть проникати в головний мозок і пригнічувати активність нейронів мигдалеподібного тіла. Можливо, ці препарати допоможуть людству виграти багатовікову битву з «зеленим змієм».

up arrow