Наслідки застосування летючих розчинників

Летючі розчинники, використовувані в промисловості, або побутові аерозолі при попаданні в дихальні шляхи викликають стан інтоксикації різного ступеня тяжкості. Навмисне використання для досягнення сп’яніння протягом тривалого періоду призводить до ураження центральної і периферичної нервової систем, пошкодження печінки.

Інгаляції летючих розчинників особливо популярні у віковій групі 10-15 років. Це пояснюється тим, що багато засобів, що відносяться до побутової хімії і містять летючі сполуки, доступні для дітей і підлітків.

Поширеність в популяції

За даними статистики США, інгаляції розчинників застосовують близько 10% контрольної групи підліткового віку. У Росії подібна статистика не точна, але йдеться про 3-5% користувачів у віковій групі 12-17 років.

Хімічні сполуки і спосіб застосування

Наслідки застосування летючих розчинників

У складі розчинників і засобів, використовуваних у побуті, міститься безліч з’єднань, здатних викликати стан сп’яніння. До них відносяться:

  • ацетати,
  • різні спирти,
  • хлороформ,
  • прості ефіри,
  • алифатичні та ароматичні вуглеводні,
  • хлоровані вуглеводні,
  • кетони.

Основний спосіб застосування

Тканина просочується рідким розчинником і поміщають у пакет або контейнер. Аерозолі, як правило, розпилюють безпосередньо в резервуар. Потім ємність притискають до області носа і рота та вдихають або нюхають природні випаровування.

Гостра симптоматика

Гострі симптоми з’являються протягом декількох секунд від початку вдихання речовини. Летючі розчинники володіють стимулюючою дією на центральну нервову систему. Це проявляється у вигляді:

  • запаморочення (найраніший ознака токсичного впливу);
  • невиразною мови;
  • сонливості;
  • нестійкою ходи, похитування;
  • гострих зорових галюцинацій, марення (при більш тривалому впливі);
  • ейфорії, яскравою мрії, образних фантастичних сновидінь.

Дія сполук може тривати до години. Як відстрочених, тривалих ефектів протягом декількох годин можуть відзначатися неточність у виконанні деяких рухів, емоційна лабільність (швидка зміна настрою), затруднення мислення.

Важке ускладнення гострого токсичного дії летючих розчинників – раптова смерть. Вона настає через ураження дихального центру в головному мозку, або при різкому вдиханні токсинів розвивається спазм дихальних шляхів і рефлекторна зупинка серця. Реанімаційні заходи у таких випадках неефективні.

Ще однією причиною загибелі навіть після однократного вживання розчинників може стати розвиток фатальної аритмії (порушення ритму серцевих скорочень). Це відбувається через безпосереднє токсичного впливу на м’яз серця.

Хронічні ефекти при тривалому вживанні

Поразка органів і систем залежить від виду речовини:

Хімічне з’єднання Токсичні ефекти при тривалому застосуванні
Дихлорметан Відчуття браку повітря, запаморочення, серцебиття, нудота. Нагадує отруєння чадним газом
Метанол Пошкодження сітківки, виражені порушення обміну речовин з ураженням нирок, печінки, головного мозку
Летючі вуглеводні Роздратування шкіри навколо рота та носа – «екзема нюхача»
Чотирихлористий вуглець Хронічна ниркова та печінкова недостатність
Толуол Руйнування білої речовини головного мозку, токсичне ураження нирок, кісткового мозку

Наслідки застосування летючих речовин

Небезпека застосування при вагітності

Використання летючих з’єднань провокує передчасні пологи. Ураження плода аналогічні токсичної дії алкоголю при систематичному вживанні на фоні вагітності.

Діагностика

Діагноз ставиться на підставі клінічних проявів. Звичайні аналізи на наявність наркотичних речовин не виявляють дані хімічні сполуки.

Лікування

В основному призначається симптоматична терапія в залежності від конкретного розчинника. Медикаментозне лікування потрібно в разі гострих отруєнь або важких ускладнень токсичної дії речовин. Також активно використовуються методи психологічної корекції, але рецидиви відбуваються часто. Велика частина користувачів самостійно припиняє вживання розчинників у старшому віці.

Розрахувати вартість лікування