Особливості вживання кокаїну

Кокаїн – наркотична речовина природного походження. Має виражену стимулюючу дію на центральну нервову систему. Основний ефект – ейфорія. Великі дози або часте вживання невеликих доз через незначні проміжки часу можуть викликати гострий психоз, судомний синдром, стійке підвищення температури тіла, що не піддається прийому жарознижуючих засобів.

Вплив на серцево-судинну систему призводить до різних порушень ритму серцевих скорочень, розшарування аорти, інфаркту міокарда, інсульту. Синдром відміни відрізняється вираженою депресією і патологічної сонливістю (синдром вимивання кокаїну).

Кокаїн отримують при переробці листя рослини кока, що росте в Південній Америці. У зв’язку з обмеженістю і досить високою вартістю його видобутку, а також коротку дію речовини та необхідністю частого прийому, субстрат «розбавляють» різноманітними присадками. «Чистота» наркотику досягає всього 40-60%. Можливо, саме хімічні добавки призводять до вираженого токсичної дії кокаїну.

Способи вживання

Кокаїн найчастіше вживають через ніс, шляхом вдихання подрібненого порошку. Також можливі інгаляції – порошок розлучається рідиною, нагрівається, і вдихаються випаровування. Наркомани з важкою формою залежності вводять наркотик внутрішньовенно.

Особливості кокаїну

У чверті постійних користувачів кокаїну розвивається важка залежність. Дія речовини починається практично відразу при попаданні в організм. Інтенсивність одурманення порівнянна з внутрішньовенними наркотиками:

Дуже швидко з’являється і зі стажем наростає толерантність, стійкість до наркотику. Це означає, що для досягнення бажаного ефекту потрібні все більші дози або більш часте вживання крека. У «кокаїнових» наркоманів популярні так звані «марафони» – невеликі дози кожні 10-15 хвилин протягом декількох годин або навіть діб.

Патофізіологія

Кокаїн відноситься до групи препаратів з активністю – засобів, що стимулюють парасимпатичну нервову систему, яка відповідає за стан всіх базових систем органів, включаючи і центральну нервову. Здатний підвищити ефективність власних стимуляторів: дофаміну, серотоніну, норадреналіну.

Патологічний вплив на різні органи та системи

Наркотична речовина негативно впливає на всі органи та системи:

1. Центральна нервова система: ейфорія, відчуття власної могутності та сили, переоцінка можливостей, перезбудження, судоми. Ефекти нагадують дії наркотиків амфетамінового ряду.
2. Серцево-судинна: ​​почастішання серцебиття (тахікардія), порушення ритму серцевих скорочень, підвищення артеріального тиску (АТ), тотальний спазм судин. Судинний спазм призводить до недостатності припливу крові до різних органів (ішемії). Виявляється цей ефект у вигляді виражених болів і відмирання (некрозу) тканин різних органів. Залежно від органу «мішені» може розвинутися: гострий інфаркт міокарда, розшарування стінок аорти, що приводить в 100% випадків до летального результату, інсульт, некрози кишечника з розривом стінки в області вогнища, гостре пошкодження скелетних м’язів (рабдоміоліз), некрози в легких і нирках, порушують роботу цих органів.
3. Вегетативні симптоми: мідріаз (розширення зіниць), надмірне потовиділення, гіпертермія (стійке підвищення температури тіла до + 38 … + 40ºС), що не піддається дії жарознижувальних засобів. Може турбувати біль у грудях, не пов’язана з ураженням серця та легень, так звана «кокаїнова біль».
4. Респіраторний тракт. Прояви залежать від способу вживання наркотику. При вдиханні через ніс: хронічна закладеність носа, аносмія (нечутливість до запахів), оніміння слизових оболонок. При курінні розвивається «кокаїнове легке» – токсичне ураження тканин із ознобом, кровохарканням, задишкою, підвищенням температури тіла.
5. Порушення з боку психіки: настороженість, ейфорія, почуття надмірної енергії, збудження, безсоння.

Гострі клінічні прояви

Гостре кокаїнове «сп’яніння» проявляється різними ознаками залежно від способу введення наркотику. Спільними для всіх є симптоми психічного збудження, аж до марення, галюцинацій, судом з втратою свідомості.

У курців також може виникнути спонтанний пневмоторакс – раптовий розрив тканини легені через токсичної дії наркотичної речовини і попадання вільного повітря в грудну клітку. Проявляється гострими болями в грудях, різкою дихальною недостатністю, оскільки легке спадати і перестає виконувати вентиляційну функцію.

Якщо повітря проникає в клітковину середостіння – місце в грудній клітці, де знаходяться серце, стравохід, трахея і великі судини, розвивається пневмомедиастинум – стан зі 100% летальним результатом. Дані ускладнення вимагають негайної лікарської допомоги, так як призводять до швидкої загибелі хворого.

Хронічні ефекти (ефекти накопичення)

Розвиваються поступово, зі зростанням тривалості стажу вживання кокаїну. З боку серцево-судинної системи спостерігаються:

1. Явища кардіоміопатії – токсична дія на серцевий м’яз проявляється колючими болями в області серця, аритмією, зниженням переносимості фізичних навантажень. У важких випадках розвивається хронічна серцева недостатність з набряками, задишкою та ураженням печінки.
2. Гіпертрофія (збільшення маси) лівого шлуночка, що також з часом призводить до серцевої недостатності.
3. Фіброз міокарда – розростання у товщі м’язи «неробочих» волокон сполучної тканини, в результаті серце погано скорочується, часто виникають порушення ритму.
4. Раптова зупинка серця або смерть від інфаркту міокарда (в окремих випадках).

Зміни в дихальній системі:

1. При тривалому повторному втягуванні порошку через носові ходи розвивається вазомоторний риніт – потовщення слизової оболонки носа, знижено сприйняття запахів, хронічний нежить, постійне відчуття закладеності носа.
2. В окремих випадках можливий розрив носової перегородки – перфорація.

З боку ЦНС відзначаються важкі когнітивні порушення – знижується здатність сприйняття і запам’ятовування інформації. Характерні розлади мови через часткове забування слів. Різко зменшується здатність до концентрації та утримання уваги, знижена швидкість реакції та точні рухи. Нерідко повторюються судомні напади, тремтіння голови і кінцівок (тремор).

Інші ускладнення:

• вірусні гепатити;
• ВІЛ-інфекція;
• інфекційне ураження клапанів серця, сепсис – характерні для внутрішньовенного шляху введення наркотику.

Передозування

Даний стан проявляється гостро у вигляді вираженого психічного і рухового збудження, яскравих галюцинацій, марення, параної (нав’язливих страхів), агресії. Виражений тремор, порушення логічного судження, судоми, аж до розвитку гострого набряку головного мозку і загибелі.

Ще одним характерним симптомом є тривале підвищення температури тіла, стійке до застосування жарознижуючих засобів. На тлі порушення і високої температури часто розвивається гостре токсичне та ішемічне ураження скелетних м’язів, яке призводить до гострої ниркової недостатності і загибелі практично в 100% випадків.

Також при передозуванні може розвинутися гостре «кокаїнове легке» з швидким наростанням дихальної недостатності аж до необхідності штучної вентиляції легенів.

Кокаїн і вагітність

При вживанні під час вагітності наркотик викликає різке звуження судин плаценти. Часто така ситуація закінчується викиднями, передчасними пологами через плацентарної відшарування. Нерідко відбувається внутрішньоутробна загибель плода.

У народжених живими дітей знижена маса тіла, діагностується відставання в рості та розвитку. Можуть бути глибокі неврологічні дефекти внаслідок порушення кровообігу, ураження головного мозку прямим токсичною дією кокаїну.

Зафіксовані випадки народження дітей з аномаліями розвитку (недорозвинення частини або всієї) кінцівок, сечостатевих органів, м’язів живота, атрезією кишечника, внутрішньоутробним тотальним (вражаючим весь орган) некрозом кишечника. При ураженні органів шлунково-кишкового тракту прогноз залежить від вираженості аномалій.

Діагностика

Попередній діагноз встановлюється після огляду та розпитування пацієнта. Для уточнення діагнозу і виявлення кокаїну призначається дослідження сечі або зразків крові хіміко-токсикологічними методом. Концентрація наркотика не вимірюється.

Лікування

Для лікування кокаїнової залежності використовуються психотерапевтичні методики та медикаментозні засоби. Проводиться стандартна інфузійна терапія з метою дезінтоксикації та зменшення вираженості абстинентного синдрому (синдрому відміни). Особливістю абстиненції є виражена депресія і безсоння, сильний непереборна психологічна тяга до наркотиків.

У разі передозування необхідно в першу чергу зняти перезбудження і судоми. Це здійснюється внутрішньовенним введенням препаратів з групи бензодіазепінів.